Хай оспівує Європа мерси чи попсу
Я ж співатиму про попу, про її красу.
Так про попу ніжну, милу, але з тих речей,
Що ховаєм несміливо від людських очей.
У пітьмі мов сиротина, стільки довгих літ!
А не стань її в людини, як збідніє світ!
От прийшов до вас у хату ваш найліпший друг
А куди його послати? Все ж не те навкруг
Чи пливе телеекраном зграя владних пик
А предмет для порівняння загадково зник!
І затямте всі гарненько всі права свої
Маєш товсту чи худеньку – бережи її!
Тож носіть її ви хлопці наче ордени,
Всі ми браття попоносці! Ми її сини!
Білопопий чи смаглявий – дорогі оба
Тим хто любить попу – слава! Тим, хто ні – ганьба!