Стишок №-10051268

Сергею Михалкову, самому бархатному языку любой власти

Кобзарь ти гарний, розумiю,
Но дiти з внукамi не вдруг
Проклiчуть, маю я надiю,
Чi гiмнописець, чi гiмнюк!