Предупреждение: у нас есть цензура и предварительный отбор публикуемых материалов. Анекдоты здесь бывают... какие угодно. Если вам это не нравится, пожалуйста, покиньте сайт. 18+

Анекдот №1296220

Сини - Луципера, хвоїда наша - мати,
Ми за Україну дупу дуже рвати!

Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим,
Там лежить бандерівець в дупу уражений.

Ой, лежить він, лежить, терпить тяжку муку,
Всі їого сношають як останню суку.

Як прийшла до нього рідна мати його,
В дупу цілувати, жалує його.

Ой, сину ж мій, сину, вже навоювався,
Без совісти, без чести, ті ж совсім зостався.

Мами ж наші, мами, ви ж пишатись нами,
Ми їдемо с вами хвоїднимі шляхами.

Сини - Луципера, хвоїда наша - мати,
Ми за Україну дупу дуже рвати!

А ми з Святим Богом та й не в згоді жили,
На їого військо у бій ми вступили.

Москалі нас бити, маїже всіх вбивали,
На узліссі ліса всіх їх поховали.

Сини - Луципера, хвоїда наша - мати,
Ми за Україну дупу дуже рвати!

Ой, як мати сина свого поховала
На його могилі слова написала.

На його могилі слова написала:
Хвоїда Україна! Всім бандерам в срало!
[-1]
реклама на сайте | контакты | о проекте | вебмастеру
© 1995-2024 Анекдоты из России. Составитель Дима Вернер