Ніч така місячна зоряна ясная
В оптиці в мене москаль
На вітер поправочка і допобачення
Дамой за «парєбрік», бай-бай!
Сядем в окопчику десь за Дебальцево.
Нас тут багато, не сам!
Глянь, моя рибонька, хвилею полум'я
Ворога б’є "Ураган"
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Шмат москаляки висить.
Ти не дивись, що гвинтівочка зношена.
Б'є вона влучно щораз.
Кожному "ватніку" зробимо дірочку,
Щоб вже не лізли до нас!