Поучительную историю я услышал от самой героини происшествия и привожу
ее дословно без перевода, дабы что-нибудь не приврать: У мого чоловіка
заболіла спина. Я вже лягла в ліжко, коли він приніс спиртовий розчін
перцю, щоб натерти йому спину. Я звичайно розтерла, потеплише його
вкрила, а сама, полінувавшись піти помити руки, вклалась спати. Вночі в
мене щось там зачухалось. Я полізла почухати, та зненацько семена
зачепила. Ой, що було, що було. Воно ж як запече. А я від болю, а більш
з переляку, як стрибонула через чоловіка, та як заволаю. Чоловік
прокинувся, бачить бігає заголена разпатлана жінка, та кричить як
божевільна. Ну, дума, сказилась баба. Лежить та з переляку не знає що
робити. А в мене потроху біль стала вшухати. Я сіла на підлогу,
продовжуючи дмухати туди спідницею, та й розповіла, що зі мною
трапилось. Бачу у чоловіка очі підкотились під лоба, він падає з ліжка
на підлогу і навіть не дише. Я до ньго, забувши й про свій біль, а він
лежить як неживий. Та бачу він потроху став оживати. А це ж він бідолага
від сміху трохи богові душу не вітдав.